«Кожний ранок у тебе із ним така гра»

А у лузі траву полонили квітки
Одягнули барвисті, красиві хустки
Різноцвіття яскраве із квітів й трави
Ароматом дурманить нектар луговий

Перший сонечка промінь проріже доріжку
У відкрите вікно, по підлозі і ліжку
І затримавшись мить на твоєму обличчі
Поцілує у губи, загляне у вічі
Прошепоче на вушко – вставати пора
Кожний ранок у тебе із ним така гра

Зеленіє трава, а краплинки роси
Як намисто в дівчат, придають їй краси
Але з заздрощів сонце забере його в неї
І розвіються чари квіткової феї
Закінчиться твій ранок – настане вже день
Тож чудовим він буде нехай для людей

© Микола Карпець (М.К.)
*03.05.17* ID: № 731875